A A A K K K
для людей із порушенням зору
Оскільська громада
Харківська область, Ізюмський район

Алгоритм дій для здійснення державної реєстрації смерті в умовах воєнного стану та бойових дій

Дата: 19.07.2022 13:59
Кількість переглядів: 700


     

 

 

 

Державна реєстрація смерті в умовах воєнного стану та бойових дій:
      Під час режиму воєнного стану державна реєстрація смерті проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника, незалежно від місця смерті чи проживання померлої особи. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану працюють у штатному режимі, крім міст/районів, де такої можливості немає у зв'язку з веденням активних бойових дій.
       Державна реєстрація смерті згідно Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
       1. документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
       2. рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Проводиться державна реєстрація смерті за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть. Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, подає заяву разом з паспортом померлої особи (відсутність документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті) та один з документів з наступного переліку:
       • лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545;
Лікарське свідоцтва про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я, що розташований у місті, або селищі міського типу, населеному пункті сільської місцевості та у якому працює не менше двох лікарів.
      • фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
Фельдшерська довідка про смерть видається фельдшером закладу охорони здоров’я, що розташований у сільському населеному пункті у разі відсутності лікаря (хвороба, відпустка тощо).
      • лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть видається закладами охорони здоров’я у разі смерті дитини у віці 0-6 діб та мертвонародження.
      • рішення суду про оголошення особи померлою;
      • рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
      • повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб,                   репресованих за рішенням несудових та судових органів;
      • повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
      Заява про державну реєстрацію смерті повинна бути подана не пізніше 3 діб з дня смерті чи виявлення тіла померлого, а у разі неможливості одержання лікарського свідоцтва, або фельдшерської довідки про смерть чи висновку судово-медичної експертизи, прокурора – не пізніше 5 діб.
       Державне мито за державну реєстрацію актів цивільного стану та за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, не справляється. Після проведення відповідного запису орган реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання.
У випадку, якщо смерть настала на тимчасово-окупованій території або в районі бойових дій, де отримати документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою неможливо, рекомендується скласти колективний акт про настання смерті (бажано у двох примірниках), в якому зазначити максимально відомі обставини:
        • при можливості ідентифікації особи потерпілого, вказати час і місце смерті, прізвище, ім’я та по батькові померлого чи загиблого, факт бомбардування (обстрілу), перебування у сховищі, повідомити про ступінь споріднення або знайомства із померлим чи загиблим тощо.

        • якщо особу потерпілого не було ідентифіковано та відсутні документи, додатково слід зазначити інші відомості: стать, приблизний вік, номер будинку, під’їзду, квартири, де проживала особа, тощо для подальшої її ідентифікації, а також відомості про осіб, які склали акт, та їхні контактні відомості.
В разі потреби, залишити один примірник акта поряд із тілом, а другий передати родичам померлого (загиблого), представникам органу опіки і піклування, працівникам житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, моргу, до якого може бути доставлено тіло, або іншим особам, що за законом мають право на подання заяви про державну реєстрацію смерті.
        При неможливості отримання документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою необхідно звернутися до суду (за місцем знаходження заявника) з заявою про встановлення факту смерті. Для розгляду справи про встановлення факту смерті у суді відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті, у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації. Разом із заявою про встановлення факту смерті та відмови у проведенні державної реєстрації смерті, необхідного додати складений примірник колективного акту про настання смерті та/або інші докази, що підтверджують факт настання смерті. Доказами у справі можуть бути пояснення заявників, свідків, письмові докази (в т.ч., свідоцтва про поховання), речові докази, а саме фотографії, звуко- і відеозаписи, висновки експертів. Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження заяви. Рішення суду про встановлення факту смерті підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та є підставою для одержання свідоцтва про смерть.
      В нашій країні людське життя є найвищою цінністю, і кожна людина має право на пам'ять і повагу, не залишитися безвісними та безіменними, а їхні рідні – знати, що з ними сталося, а також повинні мати можливість принести квіти на могили померлих (загиблих).


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь