Особливості трудових відносин з особами з інвалідністю
У цьому році відбулося чимало змін щодо оформлення інвалідності. І звісно ж, це все впливає не лише на самих осіб з інвалідністю, а й на роботодавців.
Особливості трудових відносин з особами з інвалідністю
При працевлаштуванні осіб з інвалідністю варто пам’ятати про кілька особливостей:
-
Роботодавці зобов’язані виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю, а у разі не створення таких місць сплачують адміністративно-господарські санкції.
Роботодавці зацікавленні у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, адже мають виконувати норматив із працевлаштування таких осіб або сплачувати штрафні санкції на виконання Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875). З 2026 року тут відбудуться певні зміни, але й тоді роботодавці все одно будуть зацікавлені мати працівників з інвалідністю замість того, щоб сплачувати внески.
-
Роботодавець повинен створити необхідні умови праці, враховуючи індивідуальні потреби особи з інвалідністю, та забезпечити їй умови для виконання роботи відповідно до наявних рекомендацій (наприклад, визначених в індивідуальній програмі реабілітації).
-
Роботодавець може отримати компенсацію за облаштування робочого місця. Порядок надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/ незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, затверджено постановою КМУ від 22.08.2023 № 893.
-
Для осіб з інвалідністю діють певні пільги та гарантії, передбачені законодавством, зокрема, щодо робочого часу, умов праці та часу відпочинку.
-
За мирних часів для осіб з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін. Водночас нагадуємо, що під час дії воєнного стану випробувальний термін може бути встановлено і таким працівникам на підставі ч. 2 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Документи під час працевлаштування особи з інвалідністю: пакет «стандарт+»
Оформлення на роботу особи з інвалідністю в Україні передбачає певні особливості. Але, як і під час оформлення на роботу будь-якого працівника, знадобиться стандартний пакет документів (ст. 24 КЗпП):
-
копія паспорта;
-
копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
-
документ про освіту (за потреби);
-
документи про стан здоров’я;
-
трудова книжка (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
-
військово-обліковий документ (якщо йдеться про військовозобов’язану особу).
Роботодавцю можна вимагати від особи з інвалідністю такі документи:
-
Копію посвідчення, де вказано групу та причину інвалідності.
Це може бути пенсійне посвідчення, посвідчення, що підтверджує призначення соцдопомоги відповідно до Закону України від 16.11.2000 № 2109-III «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» або відповідно до Закону України від 18.05.2004 № 1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
Така вимога ґрунтується на положеннях ч. 3 ст. 4 Закону № 875. Тут читаємо про те, що саме на підставі посвідчення особам із інвалідністю надають пільги. Тож, це стосується, зокрема, і трудових пільг (наприклад, підставою для надання збільшеної щорічної відпустки).
2.Копію довідки до акта огляду МСЕК або належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності (далі – Витяг).
Не забувайте що роботодавець копію такого документа має завірити на відповідність оригіналу. Саме така завірена копія слугуватиме підставою для застосування пільгової ставки нарахування ЄСВ – 8,41% (абз. 7 пп. 5 п. 2 р. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449, далі – Інструкція № 449), а відтак, і для незастосування мінзарплатного донарахування ЄСВ.
Перед тим, як йти далі, маємо дати відповідь на наступне запитання.
Коли на підтвердження інвалідності можна приймати довідку МСЕК, а коли вже не обійтися без Витягу?
Тут вам слід знати про такі два випадки, коли видані до 01.01.2025 довідки МСЕК можуть прийматися, і підтверджуватимуть інвалідність:
Перший. Якщо інвалідність особі встановлено безстроково. Тобто отримання документів нового зразка для них не є обов’язковим, а довідка МСЕК і надалі буде належним документом.
Другий. Довідки, видані МСЕК до 01.01.2025, залишаються чинними на період, на які їх видано. Тобто, якщо інвалідність встановлено до 01.01.2026, а потім особа має пройти переогляд, то довідка МСЕК залишається чинною до цієї дати.
-
Копія Індивідуальної програми реабілітації інваліда (далі – ІПР).
Наявність ІПР передбачена низкою нормативно-правових актів, зокрема: ст. 691 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 № 2801-XII та ст. 23 Закону країни від 06.10.2005 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
Із ІПР роботодавець дізнається про рекомендації МСЕК / експертної комісії щодо особливостей трудової діяльності особи із інвалідністю (у т.ч., щодо пристосування робочого місця з урахуванням безпеки та особливих потреб). До речі, про те, що в разі оформлення трудових відносин із особою з інвалідністю потрібно отримати від нього, зокрема, індивідуальну програму реабілітації, йдеться і у листі Держпраці від 22.12.2015 № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15.
Раніше ІПР складала МСЕК, зараз це робить експертна комісія.
Як сказано у п. 43 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 №1338, якщо особі встановлено інвалідність, то експертна команда також розробляє рекомендації щодо прийнятого рішення, які є частиною ІПР особи з інвалідністю.
Керуються при цьому Положенням про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затвердженим постановою КМУ від 23.05.2007 № 757. Також рекомендації щодо заповнення ІПР ви можете знайти за посиланням на сайті МОЗ України.
Увага! Якщо при працевлаштуванні особа з інвалідністю не надала ІПР, то це не позбавляє її інвалідного статусу для цілей трудового чи податкового законодавства. Зокрема, навіть без наданої ІПР працівника зараховують до нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю (якщо це місце роботи для нього основне).
Детальніше:
